"Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання Путіна на Петербурзькому економічному форумі

Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв.

Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання президента РФ Володимира Путіна на Петербурзькому економічному форумі.

Фонд зазначає, що Путін поширює безглузду брехню про Голокост, і його слід класифікувати як заперечувача Голокосту.

"На відміну від навмисної пропаганди Путіна, ми прагнемо проводити ретельне та неупереджене історичне дослідження Голокосту. Одним із таких досліджень стало встановлення імен вбивць у Бабиному Яру. Детальніше про це в матеріалі.

"Як голова вченої ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", о. Патрік Дебуа встановив список із 161 німця, причетного до розстрілу 33 771 єврея в Бабиному Яру. За нашими оцінками, було залучено понад 2000 німців, у тому числі сумнозвісного Пауля Блобеля. О. Патрік Дебуа також проводив розслідування масових розстрілів у Росії, від Ленінградської області до Північної Осетії. Ми закликаємо пана Путіна вивчати Голокост у його власній країні, Росії, де зафіксовано понад 100 місць масових вбивств євреїв. Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв. Путін звинувачує Україну, намагаючись приховати власні акти геноциду.", - сказано у заяві фонду.

Олександр Круглов, старший науковий радник з історичних питань Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" зазначає:

"На петербурзькому економічному форумі з подачі Путіна також був показаний так званий документальний фільм про "звірства українських поліцаїв". Навіть побіжний аналіз цього продукту російських пропагандистів дозволяє зробити висновок, що він являє собою нагромадження брехні та підтасовування фактів. Зокрема, українські поліцейські, тим більше Буковинський курінь, на основі якого навесні 1942 р. було сформовано 115-й та 118-й шутцманшафтбатальйони, у розстрілах євреїв у Бабиному Яру восени 1941 р. участі не брали. Буковинський курінь прибув у Київ на початку листопада 1941 р., тобто після масових розстрілів. Щоправда, наприкінці вересня 1941 р. до Києва з Житомира німці привезли 300 колишніх військовополонених, з яких було сформовано українську допоміжну поліцію, проте жодної участі у розстрілах вона не брала".

Він наголошує, що розстріли проводили виключно німецькі поліцейські та есесівці – зондеркоманда СД 4а, рота військ СС особливого призначення, підрозділи 45-го та 303-го поліцейських батальйонів.

"Показаний на початку фільму уривок з художнього фільму про Бабин Яр є чистою вигадкою і спотворенням дійсних подій. Його мета – психологічно вплинути на глядачів, сформувати або посилити у них негативне ставлення до України. Таку ж мету мають і інші включені у фільм уривки з німецької кінохроніки про переслідування євреїв місцевим населенням, які жодного відношення до України не мають. У цих уривках йдеться про події у країнах Балтії", - зазначив Круглов.

За його словами, загалом показаний фільм про "звірства українських поліцаїв" носить суто пропагандистський характер і покликаний виправдати агресію Росії проти України, злочини рашистів на захопленій території України, налаштувати населення Росії і нечисленні закордонні делегації, що брали участь у форумі, проти України в цілому, та української влади особливо.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.