«Скіфське золото» зберігатиметься у Музеї історії України - МКІП

Після повернення з Нідерландів експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі» зберігатимуться у Національному музеї історії України.

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.

"Та частина експонатів з виставки в музеї Алларда Пірсона, що була сформована з колекцій музеїв Криму, повернеться в Україну. Місцем її тимчасового зберігання, до деокупації Криму, визначено Національний музей історії України. Працюватимемо над тим, щоб після повернення цих музейних предметів українці нарешті змогли їх побачити", - сказала посадовець.

Чуєва додала, що цей випадок буде важливим для історії музейної справи та світової судової практики.

Нагадаємо, 9 червня 2023 року, після майже 9 років судів, Верховний суд Нідерландів повністю задовольнив позовні вимоги держави Україна, зобов'язавши музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі".

Експозиція складалася з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес).

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.