На Хмельниччині у завезеному для клумб ґрунті знайшли трипільську кераміку

У Чемерівцях на Хмельниччині у ґрунті для клумб та газонів знайшли кераміку, яка відноситься до трипільської культури.

Про це на сторінці "Роксоланин край" у Facebook розповіла користувачка Наталя Гребенович.

"Біля музичної школи, по Гусятинському шосе, та ніших місцях, де комунальна служба Чемеровець привозила ґрунт, помітила в ньому кераміку. Схоже, що це – трипільська культура. Так, нею нікого не здивуєш, але, раптом маємо велике поселення", – зазначила Наталя Гребенович.

За словами користувача Володимира Гуменюка, ґрунт привезений із Жабинецького кар'єру, де було трипільське поселення площею більше 15 га.

"Обласний "охоронець" історичної спадщини там був, бачив, сфотографувався і пропав, хоча це поселення згадувалося ще в історичних документах…", – зауважив він.

Коментарі щодо побаченого надав і науковець, археолог, кандидат історичних наук Ігор Старенький, який нині боронить нашу країну у лавах ЗСУ.

"Трипільське поселення в Жабинцях відоме в літературі, зокрема і в довідкових матеріалах зафіксоване. Якщо поселення руйнується кар'єром – його треба розкопувати. Інше питання – а хто гроші на розкопки дасть. Інформацію про те, що матеріали трипілля потрапили в Чемерівці з привозним ґрунтом треба фіксувати інакше потім комусь доведеться голову ламати  – звідки кераміка при стратиграфічний відсутності культурного шару. По пам'яті не скажу чи трипільське поселення в Жабинцях має якийсь пам'яткоохоронний статус, але, якщо пам'ять не підводить, то наче ні.

Щоб пам'ятка не руйнувалася, то вона має входити до Реєстру (але в наших реаліях закон не захищає навіть поселення зі статусом пам'ятки по суті). Статус пам'ятки надається Мінкультом за поданням областей. Але в Мінкульті документи роками лежать і припадають пилом. Часто ініціатива, яка проявляється на місцях не підтримується на верхах, а без статусу пам'ятки археологічні поселення беззахисні, бо по закону їх по суті немає", – додав фахівець.

Чи відреагували пам'яткоохоронці Хмельницької області на повідомлення в соціальних мережах про руйнування археологічної пам'ятки, наразі невідомо.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.