Музей Голодомору запрошує школярів на освітні заняття

Активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Як розповісти дітям про Голодомор, не травмуючи? Як зацікавити минулим родини і країни? Чому історична пам'ять важлива і в чому цінність банальних на перший погляд речей: старих фото, родинних спогадів та скарбів із бабусиної скрині? Чим небезпечна брехня і як її розпізнати? Відповіді на ці запитання пропонуємо шукати разом із нашими фахівцями на тематичних інтерактивних заняттях, уроках і тренінгах.

Ми маємо активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

До уваги наших наймолодших відвідувачів, вчителів та батьків:

Інтерактивна екскурсія "Схованка" (для дітей 6–12 років);

Освітнє заняття "Погляд в історію крізь фото" (для 5–8 класів);

Інтерактивний урок для 9–11 класів "Історія одного щоденника";

Тренінг "У пошуках права" (для підлітків 10–14 років);

Інтерактивний урок "Геноцид — що це?" (для 9–11 класів);

Інтерактивне заняття "Як розрізняти фейки і правду у ЗМІ" (для 10–11 класів).

Майстер-клас "Дерево життя"

Майтер-клас "Не дамо загасити свічу пам'яті"

Освітнє заняття "Мистецтво" пропаганди: Плакат vs Історія"

Заняття й уроки доступні онлайн і офлайн.

Більше дізнатися про кожне заняття та зареєструватися можна нашому сайті.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.