90 науковців долучилися до проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива"

Презентація проєкту пройшла у Британському музеї 27 листопада.

Про це Суспільному Культура повідомила пресслужба проєкту.

90 науковців, зокрема Тімоті Снайдер, Сергій Плохій та Ярослав Грицак доєднаються до масштабної дослідницької ініціативи з вивчення глибинної історії України — проєкт називається "Українська історія: глобальна ініціатива".

Над ініціативою працюватимуть 50 українських та 40 міжнародних науковців. Вони розроблятимуть близько 70 тем, досліджуючи їхні зв'язки та взаємозалежність.

У межах трирічної програми історики проведуть десятки незалежних досліджень, які охоплюватимуть часи від передісторії українських земель до сьогодення.

Засновники проєкту зазначають, що будуть використовувати "інноваційні міждисциплінарні підходи, нові технології, шукатимуть нового емпіричного і концептуального осмислення".

"Досліджуватимуться такі теми, як початок розселення людства, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європа епохи вікінгів, стосунки між Візантією та Києвом, а також сучасні питання націєтворення та імперії", — йдеться в описі.

"Українська історія: глобальна ініціатива" — це благодійна організація, яка регулюватиметься Комісією з питань благодійності Англії та Вельсу. Проєктом керуватиме незалежна рада директорів. До її складу належать, зокрема, політик і дипломат Карл Більдт, історикиня й лавреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, митрополит-архієпископ Української католицької архиєпархії Філадельфії Борис Ґудзяк, поет та новеліст Сергій Жадан і засновник ініціативи та мільярдер Віктор Пінчук.

Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, який розробляв академічну концепцію проєкту впродовж останніх трьох років, та є головою міжнародної академічної консультативної ради та членом ради директорів програми "Українська історія: глобальна ініціатива", зазначив:

"Ця ініціатива залучатиме фахівців із різних дисциплін з усього світу, які працюватимуть з використанням як традиційних методів, так і нових технологій, що допомагатиме нам досліджувати глибоке минуле. Україну тут слід розуміти в дуже широкому контексті, як її землі та народи, які заселяли їх від самого початку. (...) Україна — це територія, де наше стандартне уявлення про історію може бути переглянуте і збагачене".

"Переосмислення української історії у глобальному контексті може бути важливим для української перемоги, це шанс зробити світ кращим", – сказав Ярослав Грицак, співголова міжнародної академічної консультативної ради та професор історії Українського католицького університету.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.