У Києві стартував проєкт "Стріткод: історія на кожному кроці"

Проєкт Стріткод: історія на кожному кроці розповідає про видатних людей минувщини і сьогодення, на чию честь названі наші вулиці, прямо з просторів цих самих вулиць.

Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.

Перші 38 табличок вже з'явилися на вулицях Києва. А саме: на честь історика і державника Михайла Грушевського, поета і дисидента Василя Стуса, видатного актора Івана Миколайчука, генерала Армії УНР Олексія Алмазова, полковника Петра Болбочана та ін.

А також на вулицях, у назвах яких вшанована пам'ять про наших сучасників, що загинули під час російської агресії. На честь: активіста та воїна Романа Ратушного, молодої математикині Юлії Здановської, військкора Олександра Махова, актора Павла Лі.

Команда проєкту збирає цікаву інформацію, яку верифікують історики, і маркують вулиці авторськими табличками (стріткодами), з яких можна перейти на сайт за QR-кодом, щоб дізнатися більше про постать з назви вулиці.

"Якщо і зберігати історію – то на кожному кроці. Щодня ми ходимо вулицями, які промовляють до нас іменами у своїх назвах. Деякі з них - більш підсвічені, але більшість поки що маловідомі. Це імена людей, які любили Україну, жили нею, впливали на хід історії, помилялися, еволюціонували у поглядах. Саме завдяки ним, їхнім діям, а не якимось абстрактним "договорам, боротьбі чи просвітництву" ми з вами живемо зараз у Вільній і Незалежній. За усім стояли люди", - переконані автори проєкту.

Окрім основної діяльності, команда ГО створила свій перший освітній проєкт – "Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць". У рамках нього будуть підготовлені матеріали про 10 незламних українців різних історичних періодів, щоб продемонструвати тяглість історії та нашої стійкості.

На основі цих матеріалів буде створено презентацію для українських шкіл для проведення "Уроків Незламності". Щоб безкоштовно отримати цей матеріал – треба заповнити анкету.

Автори проєкту переконані, що історія України - це багато-багато історій окремих чудових людей, про яких треба розповідати: "Якщо і зберігати історію – то на кожному кроці. Щодня ми ходимо вулицями, які промовляють до нас іменами у своїх назвах. Деякі з них - більш підсвічені, але більшість поки що маловідомі. Це імена людей, які любили Україну, жили нею, впливали на хід історії, помилялися, еволюціонували у поглядах. Саме завдяки ним, їхнім діям, а не якимось абстрактним "договорам, боротьбі чи просвітництву" ми з вами живемо зараз у Вільній і Незалежній. За усім стояли люди".

Проєкт реалізовує ГО "Історична Платформа" Стріткод: історія на кожному кроці

Матеріал про сучасників ГО "Історична платформа" готує спільно з Меморіал героїв

Партнер: Український інститут національної пам'яті.

"Проєкт "Стріткод" в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми "Громадський бюджет участі".

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.