Композитори Києва проти повернення Чайковського до культурної спадщини України

Київські композитори опублікували звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну та Мінкульту, у якому обгрунтовують не можливість внесення в культурну спадщину України Петра Чайковського.

Звернення опублікував у Faceboook композитор Андрій Бондаренко.

звернення виникло у відповідь на рішення учасників круглого столу "Повернення та збереження культурної спадщини України в умовах російсько-української війни" повернути до культурної спадщини Чайковського серед інших митців.

Київські композитори наголосили, що його ім'я неможливо повернути Україні, адже воно ніколи не належало до української спадщини: сам композитор сформувався як митець у Росії, не написав жодного твору на українські тексти, натомість писав майже виключно на російські тексти.

А у збереженому листуванні ідентифікував себе як "росіянин у цілковитому розумінні цього слова", щодо українців вживаючи слово "хохол".

"Питання Чайковського  це не тільки питання вивіски в одному із закладів. Це питання збереження нашої ідентичності. Бо з поверненням Чайковського повернеться і весь російський світ, російська мова і цінності. До речі, музика Чайковського — це перше, що окупанти виконали на руїнах ними же зруйнованого драмтеатру в Маріуполі", — зазначає Бондаренко.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.