Спецпроект

ФСБ розсекретила архів стосовно фальсифікацій "Катинської справи"

Росія остаточно заперечила свою вину за розстріл поляків в Катині.

Про це повідомляє ТАРС із посиланням на розсекречені архіви.

Управління Федеральної служби безпеки у Смоленській області розсекретило архівні документи про страти поляків та фальсифікацію спецслужбами нацистської Німеччини "Катинського справи".

Серед документів є довідки, дані розвідки, повідомлення контррозвідки СМЕРШ за 1944-1945 роки. Крім того, протоколи допитів поляків, які служили в окупаційній німецькій адміністрації Смоленської області та інших причетних.

Як зазначають російські ЗМІ, зі свідчень поляків, яким німці показували могили польських офіцерів у Катинському лісі, вигляд тіл загиблих, їхніх документів та грошей не міг свідчити про те, що вони пролежали в землі з 1939 року (коли, як стверджували нацисти, співробітники НКВС розстріляли польських офіцерів). А член комісії з розслідування вбивства польських офіцерів Болеслав Смектал згадував, що у Катині німці представили комісії двох російських громадян, назвавши їх "свідками" вбивства польських офіцерів.

Нагадаємо, у 1940 році війська НКВД розстріляли понад 21 тис. польських офіцерів і солдатів в декількох місцях, зокрема поблизу сіл Катинь і Мідне, а також у Харкові та Биківні. Тривалий час радянська історіографія заперечувала факт знищення поляків радянськими спецслужбами і звинувачувала в цьому нацистів.

У вересні 2009 року польський Сейм прийняв спеціальну резолюцію, в якій засудив напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, а Катинську трагедію класифікував як "військовий злочин з ознаками геноциду".

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.