Музей Голодомору оголосив великий збір свідчень про Голодомор

Музей Голодомору оголосив великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані медійниками.

Про це інформує Музей Голодомору.

"Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору.

На жаль, з кожним роком очевидців тієї трагедії стає все менше. Ймовірно, відійшли у вічність і більшість героїв таких теле-, радіо- і газетних матеріалів. Але важливо, що вони залишили свої сповіді про пережите, а ви їх зафіксували", - наголошують у Музеї Голодомору.

Музей Голодомору закликає журналістів та українські ЗМІ переглянути свої архіви – раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Подивитися підшивки газет, випуски теле- і радіоепередач, знайти їхні розповіді і передати в Музей Голодомору. Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними.

Звертаються і до родичів, чиїх бабусь-дідусів, які пережили Голодомор-геноцид, записували журналісти. "Якщо ви маєте публікації, героями яких були ваші рідні, передайте їх у музей – так пережите вашими предками буде назавжди збережене для історії", - закликають у Музеї Голодомору.

Поділитися такими матеріалами можна, написавши на адресу memoholodpress@gmail.com чи в приватні повідомлення у соцмережах Музею Голодомору.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.