АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР

Дискусійний клуб Національного музею "Чорнобиль" запрошує на розмову з істориком Олександром Зінченком та письменником Сергієм Мирним.

Радянський Союз розпався через 5 років після вибуху реактора Чорнобильської АЕС. Але "після" не обов'язково "через". Може, ця промислова аварія – просто одна в переліку багатьох подібних в останні роки СРСР? Чи навпаки – катастрофа стала однією з вирішальних подій, що зруйнували СРСР?

Як вплинув чорнобильський досвід на суспільні настрої? На тогочасну українську владу та на її опонентів? Як наслідки Чорнобиля вплинули на проголошення Україною незалежності?

Чи відчутний був чорнобильський вплив у подальші місяці, що завершилися підписанням у грудні 1991 року Біловезьких угод, які остаточно зафіксували: "СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування"?

На першому засіданні новоствореного дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ці питання будуть обговорювати:

- гість клубу, історик та журналіст Олександр Зінченко,

- ведучий клубу, письменник і науковець Сергій Мирний.

Олександр Зінченко є автором сценарію документального телесеріалу "Колапс: Як українці зруйнували імперію зла", номінованого на Шевченківську премію, та однойменної книги.

Постійний автор та співзасновник найпопулярнішого сайту про українське минуле "Історична правда", автор та ведучий історичних проєктів Суспільного мовлення, які виходять в ефірі каналів UA:Перший, UA:Крим, UA:Культура та інших.

Консультував проект "Великі Українці" на телеканалі "Інтер" у 2007-2008 роках. Автор сценарію документального телесеріалу "Голодомор. Літописці" (2023).

Сергій Мирний – письменник, дослідник Чорнобиля, науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль", співзасновник Чорнобильського університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та подій, що привели до розпаду Радянського Союзу.

Партнером Музею у цьому проєкті є Чорнобильський університет.

Коли: 25 квітня 18.30.

Де: м. Київ, пров. Хорива, 1

Вхід вільний.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.