Останки царя Самуїла повернули з Греції до Болгарії

Греція передала Болгарії останки середньовічного царя Самуїла, якого в країні вважають одним із символів національної ідентичності.

Про це повідомляє The Guardian.

Офіційна церемонія передачі відбулася 3 жовтня у Музеї візантійської культури у Салоніках за участі прем'єр-міністрів Греції Кіріакоса Міцотакіса та Болгарії Румена Радева. Сторони підписали відповідні протоколи про передачу культурних цінностей. Далі останки доправили до Софії військово-транспортним літаком Spartan. Після входження у повітряний простір Болгарії його супроводжували винищувачі МіГ-29 та F-16. У центрі столиці відбулася державна церемонія "Болгарія зустрічає царя Самуїла", під час якої пролунали національний гімн і 21 артилерійський салют.

Після цього останки процесією перенесли до базиліки Святої Софії. Там болгарський патріарх Даниїл очолив заупокійне богослужіння, після якого останки помістили у спеціально виготовлений мармуровий саркофаг.

Переговори щодо взаємного повернення культурних цінностей фактично розпочалися пів століття тому. Передача стала частиною домовленості, яку 29 вересня підписали міністри культури двох країн. В обмін Болгарія повернула Греції 48 історичних і церковних реліквій, які були вивезені до Софії у 1917 році під час Першої світової війни. Йдеться, зокрема, про ікони, хрести, церковне вбрання, релікварії та єпископський трон із монастирів Панагія Ейкосифінісса і Тіміу Продрому, а також із митрополії Серреса і Нігріти. Софія та Афіни також домовилися продовжити переговори щодо інших історичних об'єктів, які становлять взаємний інтерес.

Останки, які вважають останками царя Самуїла, знайшов грецький археолог Ніколаос Муцопулос у базиліці Святого Ахіллія на острові в озері Мала Преспа. Знахідка датується 1965 роком. Разом із ними у чотирьох саркофагах було знайдено й інший антропологічний матеріал, який Греція також передала Болгарії.

Самуїл правив Болгарським царством у 997–1014 роках і протягом десятиліть воював із Візантійською імперією. За його правління політичний центр держави перемістився на південний захід Балкан, у район Преспи та Охрида. У 1014 році війська Самуїла зазнали важкої поразки від армії візантійського імператора Василія II. Невдовзі після цього цар помер. Болгарське царство продовжувало опір ще кілька років, але у 1018 році його території перейшли під контроль Візантії.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".