Спецпроект

Скасування Голодомору-геноциду - лише питання часу

Директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко не хоче йти під суд, а депутати тягнуть з рішенням.

Кваліфікація Голодомору 1932-1933 як геноциду українського народу може бути скасована Верховною Радою у будь-який момент.

Про це заявив директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко на зустрічі з українською діаспорою в Москві, повідомляє УНІАН.

Він повідомив, що відповідні поправки в закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" вже зареєстровані в парламенті, і для їх ухвалення є достатньо голосів народних депутатів.

За словами Солдатенка, йому періодично погрожують прокуратурою і судом, оскільки він, як держслужбовець, має підкорятися закону.

"Закони, як ви знаєте, пишуть люди і вносять у них зміни. До речі, зараз на сайті (Верховної Ради) ви можете знайти проект змін до закону (про Голодомор), який вніс народний депутат Кисельов", - сказав він.

"І, судячи з усього, він може бути скасований у будь-який момент, - адже голосів вистачає для того, щоб не визнавати (Голодомор) геноцидом", - зазначив директор інституту.

При цьому Солдатенко зазначив, що з тактичних міркувань депутати не поспішають цього робити.

"Друга стаття закону про Голодомор, згідно з якою публічна незгода на геноцид вважається протиправною, тобто те, що я роблю зараз, з`явилася саме тому, що автори закону чудово розуміли, що достатніх підстав у них для наукової і юридичної кваліфікації немає", - вважає Солдатенко.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.