Спецпроект

Учителів просять провести уроки про Голодомор, не чекаючи вказівки Табачника

Громадський комітет звернувся до вчителів та керівників навчальних закладів провести "Уроки пам'яті", оскільки Міносвіти саботує розпорядження Кабміну про заходи із вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду звернувся до керівників освітніх закладів, вчителів підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 22-26 листопада "Урок пам'яті".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху. 

Міністерство освіти і науки України під керівництвом Дмитра Табачника цього року не проводило щорічну Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської та студентської молоді «Колосок пам'яті» (згідно з чинним наказом МОН від 29.05.2007 р. №425 акція довгострокова та проводиться щорічно), говориться у прес-релізі ЦДВР.

Також МОН цього року не надсилало методичних рекомендацій щодо проведення "Уроку пам'яті", як це робилося у минулі роки за міністрів Вакарчука (2007-2010), Ніколаєнка (2005-2007) та Кременя (1999-2005), стверджується у прес-релізі ЦДВР.

Дмитро Табачник не виконує чинне розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. №1429-р "Про затвердження плану заходів на 2009-2010 роки із вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, дальшого дослідження теми голодоморів в Україні".

Згідно з цим розпорядженням освітнє відомство повинно було постійно:

  • Забезпечувати проведення виставок, які висвітлюють події, пов'язані з геноцидом Українського народу, та організувати ознайомлення з ними учнів та студентів; оформлювати у навчальних закладах тематичні стенди.
  • Забезпечувати поглиблене вивчення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах теми голодоморів в Україні, активне залучення шкільної та студентської молоді до пошукової та науково-дослідницької діяльності; проводити тематичні лекції, уроки пам'яті, виховні години, конференції, присвячених висвітленню подій, що відбувалися під час голодоморів в Україні.
  • Організовувати зустрічі осіб, що пережили Голодомор 1932-1933 років в Україні, з учнями та студентами. Організовувати постійне відвідування учнями загальноосвітніх навчальних закладів, студентською молоддю Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні".

Учасники громадського комітету закликали усіх людей доброї волі, незалежно від національності, громадянства та віросповідання, усіх, хто поділяє біль та скорботу українського народу, 27 листопада о 16-й годині запалити свічку пам'яті за душі тих, хто став жертвою Голодомору.

Нагадаємо, що услід за Україною ряд країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.