Спецпроект

АНОНС ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті".

27 листопада 2010 року. 14:30 - 17:00. Національний меморіал жертв Голодомору (Київ, вул. Мазепи, 15а)

Всіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, громадський комітет запрошує в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібратися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору.

14:30 - початок ходи до Національного меморіалу Голодомору (збір біля метро "Арсенальна").

До участі в панахиді біля меморіалу жертв Голодомору запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні.

16:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання і запалення свічок пам'яті.

Громадський комітет зі вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду запросив до участі в жалобному заході у Києві всіх президентів України, очільників дипломатичних представництв інших країн, представників громадських організацій та політичних партій.

Усіх закликали взяти участь в акції під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція "Запали свічку пам'яті".

Пом'януть жертв Голодомору 27 листопада також і в багатьох країнах світу - анонс заходів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.