Спецпроект

Француз написав роман про Голодомор - щоб зруйнувати упередження щодо України

Пан Рижка сподівається розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках.

У Парижі вийшов друком роман про український Голодомор. Його автор - журналіст та письменник Роман Рижка - цими днями презентував свій твір читацькій аудиторії та принагідно відповів на запитання Бі-Бі-Сі.

Роман "Лани людожерів" написаний у жанрі фантастики. Хронологічно він є другою частиною трилогії французького автора Романа Рижки про події в Україні в 1914-1950 роках. Перший твір під назвою "Сім потягів імператриці" розповідає про події визвольних змагань та громадянської війни.

Другий, "Лани людожерів", присвячений темі Голодомору 1932-33 років. Третій, завершальний роман трилогії, також вже написано. В ньому йдеться про Другу світову війну та Українську Повстанську Армію.

Французький письменник розповів, що про Голодомор він дізнався від батьків своєї дружини.

Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Роман Рижка: Чому я вибрав місцем дії Україну? Бо моя дружина - українка, і її родина суттєво постраждала від Голодомору. Матір мого свекра була єдиною в родині, хто вижив у 1933 році. Вона втратила батьків, двох братів, сестру... Родину було розкуркулено, а сама жінка не загинула лише тому, що працювала гувернанткою в родині радянського міліціонера.

Пан Рижка сподівається, що за допомогою художнього слова можна помалу розтопити загальну французьку байдужість до трагедії Голодомору, а також врівноважити активні московські впливи, які заперечують формулювання геноциду стосовно подій 1933 року.

Роман Рижка: Я переконаний, що література, роман - це добрий і приємний спосіб, який дозволяє знайомити французів з українцями та українською історією. Але, зокрема у Франції, треба бути дуже терплячими. Французи мають забагато упереджень щодо України та Росії. Наприклад, чимало моїх співвітчизників знають Шевченка - футболіста і не знають поета...

У звичайному житті Роман Рижка - журналіст Раймон Клярінар, заступник головного редактора популярного французького тижневика "Кур’єр інтернасьйональ". У щоденній праці йому нерідко випадає працювати з темою Голодомору.

Часопис оприлюднює відповідні переклади з української, але також і з російської преси. За спостереженнями редактора, не всі російські видання відкидають свідомий характер злочину проти українського народу.

Щодо особистої позиції, журналіст та письменник зазначив, що в питанні Голодомору він не сумнівається у факті саме геноциду стосовно українців.

Картинки з графічної новели про Голодомор, яка вийшла друком у Франції, дивіться у розділі "Артефакти"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.