Спецпроект

Анонс: книга "Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929-1939 рр."

9 грудня у Львові відбудеться презентація монографії історика Миколи Посівнича "Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929-1939 рр.".

Монографія присвячена воєнно-політичній діяльності ОУН в передвоєнному десятилітті, а також формуванню воєнної доктрини та геополітичній стратегії українського визвольного руху. У дослідженні проаналізовано розвиток структури, підготовку воєнно-політичних кадрів та діяльність ОУН в Україні, зокрема, на Закарпатті у 1938-1939 рр. та на еміграції.

У презентації візьмуть участь автор книги Микола Посівнич, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Микола Литвин, доктор історичних наук, професор, в.о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Богдан Якимович, доктор історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. І. Франка та інші авторитетні дослідники історії України.

Організатори - Центр досліджень визвольного руху та Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Місце проведення - Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (м. Львів, вул. Коперніка 40а).

Початок о 15.00.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.