Спецпроект

ПОЛЯКИ ПОБУДУЮТЬ "КАТИНСЬКИЙ" МЕМОРІАЛ У БИКІВНІ

Цього року Польща почне будувати в Биківні під Києвом меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

"Побудова меморіального цвинтаря під Києвом - наше найважливіше завдання на 2011-2012 роки", - заявив у розмові з агенцією ПАП секретар Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Анджей Кунерт.

Некрополь у Биківні стане четвертим у серії так званих "катинських кладовищ" - інші три розташовані в Катинському лісі (саме туди летів у свій останній рейс Лєх Качинський), у Мєдном біля Твєрі і в Україні - у Харкові.

Про головного ката НКВС Васілія Блохіна, який розстрілював польських офіцерів у Мєдном, читайте в розділі "Дайджест"

"У квітні в Биківні розпочнемо археологічні дослідження, щоб знайти місце поховань поляків, - повідомив Кунерт. - Археологи працюватимуть до червня, а вже в серпні чи вересні, після оголошення результатів конкурсу на проект меморіалу, почнуться будівельні роботи".

За словами чиновника, відкриття меморіального комплексу під Києвом заплановане на травень 2012 року.

В Биківнянському лісі поховані 3,5 тисячі польських солдатів, розстріляних НКВС на підставі рішення радянської влади від 5 березня 1940 року. Загалом у Катині, Харкові і Калініні (нині Твєрь) було поховано біля 22 тисяч поляків.

Про польських офіцерів, розстріляних під Харковом, читайте у розслідуванні Олександра Зінченка

Розмови щодо будівництва польського меморіалу у Биківні набули конкретного змісту після переговорів президента Польщі Броніслава Коморовського з Миколою Азаровим у вересні 2010 року, повідомив Кунерт. За його словами, Азаров тоді заявив, що "весь український народ поділяє біль поляків".

Нагадаємо, що український меморіальний комплекс "Биківнянські могили" підпорядковується Українському інституту національної пам'яті, ліквідованому Януковичем як державний орган при президенті і заново створеному при Міносвіти як наукова установа.

Загалом у Биківнянському лісі поховано біля 120 тисяч розстріляних НКВС людей різних національностей.

У 2007 році на місці поховань було знайдено військовий медальйон сержанта Йозефа Наґліка і гребінець із видряпаними на ньому польськими іменами, що остаточно підтвердило, що під Києвом лежать і "катинські" поляки.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.