Спецпроект

Грицак: у 1932-33 рр. було два Голоди - український і всерадянський

Є потреба говорити не про один, а про два Голоди у 1932-33 рр. Один - всерадянський, а другий - специфічно український, який почався після літа 1932-го, коли Сталін вирішив покарати Україну особливо.

Якби не цей другий голод, то кількість жертв в Україні, можливо, обмежилися б декількома сотнями тисяч. Рішення ж Сталіна коштувало українцям декількох мільйонів додаткових смертей.

Таку думку висловив професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак у Колумбійському університеті на конференції, присвяченій обговоренню книжки Тімоті Снайдера "Криваві землі".

Інтерв'ю Снайдера про "Криваві землі"

Грицак наголосив, що особливе переплетіння географії, демографії і геополітики різко відрізняло Східну Європу від Заходу Європи, і перетворило цей великий історичний регіон у "землю на крові".

За словами історика, книжку Тімоті Снайдера "Bloodlands" багато хто вважає найбільшою подією минулого 2010 року.

"Жодна інша книжка з історії Східної Європи не викликала такого зацікавлення в англомовному світі та не спричинила таких жвавих дискусій (рецензії на неї з'явилися майже у всіх великих газетах та журналах). Причина такого інтересу - книжка перевертає наші уявлення, якою була перша половина ХХ століття", - сказав Грицак.

Основна теза книжки - головні події першої половини ХХст. розвивалися на території, котру Снайдер називає "кривавими землями" - між Берліном і Москвою. Населення цих земель (білоруси, євреї, поляки, українці та ін.) заплатили найтяжчу ціну - 14 млн людей, які загинули насильницькою смертю між 1932 та 1945 рр.

Найближчим часом одне з київських видавництв має видати україномовний переклад книжки Тімоті Снайдера.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.