Спецпроект

У Могилянці видають відоме дослідження "Геноциди Сталіна". Приїде автор

У видавничому домі "Києво-Могилянська академія" вийде друком праця відомого історика Нормана Наймарка "Геноциди Сталіна". Книга вийде у травні, тоді ж запланований візит професора Нормана Наймарка до України.

Видавничий дім Могиняки "КМ Академія" отримав ексклюзивне право на видання "Геноцидів Сталіна" українською мовою від самого автора, повідомили Zaxid.net y прес-центрі НаУКМА.

Попередня програма візиту передбачає проведення публічної лекції та презентації українського видання книги.

Обидва заходи відбудуться у Могилянці 11 травня і будуть відкритими для всіх охочих. Напередодні, 10 травня, в УНІАНі відбудеться прес-конференція професора Наймарка.

Норман Наймарк - один із найавторитетніших сучасних істориків, що досліджують історію XX століття.

У своїй праці він розглядає формування Сталіна як народовбивці, спираючись на його біографію; конкретні епізоди масових убивств у 1930-х роках (розкуркулення, голод в Україні 1932-1933 років, нищівні кампанії проти неросійських народів); Великий терор 1937-1938 років.

Рецензія на американське видання "Геноцидів Сталіна"

Вважаючи питання геноциду важливим для українців, Н. Наймарк сподівається, що "ця книжка допоможе їм ясніше усвідомити динаміку геноциду".

У передмові до українського видання Норман Наймарк зазначає:

"З багатьох причин я радий, що книжку "Геноциди Сталіна" перекладено українською і її видає всесвітньовідома Києво-Могилянська академія.

По-перше, неможливо зрозуміти репресії 1930-х років і "націоналізацію" масових вбивств (перехід від "класової" до "національної" ознаки наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років) без вивчення центральної ролі України та українців у цьому процесі.

По-друге, ключова роль Сталіна в геноцидній політиці 1930-х років та його антагоністичне - можна сказати, українофобське - ставлення до політики, історії й культури УРСР та її народу, а надто українських селян, - це невіддільна частина історії геноциду в Радянському Союзі".

Норман М. Наймарк (Norman M. Naimark) - професор, завідувач кафедри східноєвропейських студій імені Роберта та Флоренс МакДонелів Стенфордського університету (США).

Протягом 15 років був професором історії Бостонського університету, працював у Центрі дослідження Росії у Гарвардському університеті (США).

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.