НІКІТА МІХАЛКОВ ПОВІСИВ СТОЛИПІНА НА ОФІСІ НАРОДНОГО РУХУ (фото)

Група людей, яка складалась із 30-40 чоловік, встановила дошку на честь голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна на будинку за адресою: м. Київ, вул. Гончара, 33, де з 1999 року розміщується центральний офіс партії "Народний Рух України".

Про це повідомила Gazeta.ua з посиланням на заступника голови НРУ Романа Сушка.

"У цьому будинку 18 вересня 1911 року помер голова Ради міністрів, міністр внутрішніх справ Росії Петро Аркадійович Столипін", - написано на дошці.

Біля дошки лежать вінки: один - від "Россотрудничества" (Федерального агентства у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці), а другий - від "Фонду изучения наследия Столыпина".

Міхалков в темних окулярах біля офісу рухівців

За словами Сушка, дошка на вигляд зроблена із пофарбованого під бронзу гіпсу. Її охороняють двоє представників правоохоронних органів.

"Як можна ставити пам'ятний знак цій людині, коли він запровадив так звані "столыпинские галстуки" - змушував людей вішати прямо на телефонних стовпах!" - обурився рухівець.

Він уточнив, що на дошці не зазначено те, що вона охороняється законом.

"Я думаю, що це було зроблено без дозволу. Крім того, мені здається, що це задумана провокація. У будинку міститься офіс Народного Руху. Раптом рухівці візьмуть молоток і будуть бити", - зауважив Сушко.

А це пам'ятник убивці Столипіна терористу Богрову. Його встановили біля Оперного театру (місці замаху на прем'єра) ті ж люди, які смажили сосиски на Вічному вогні. Фото: gazeta.ua

Політик додав, що мав розмову з міліціонерами, які охороняють встановлений об'єкт: "Хлопці сказали, що вони працівники Шевченківського райвідділу міліції - їм дали вказівку охороняти цю вивіску і вінки щонайменше три доби".

За його словами, представники Народного Руху України офіційно звернулись із запитом до Міністерства культури, відвезли листи до Київської міської державної адміністрації, газбудконтори та управління, в якої Рух орендує приміщення.

"Слід терміново через міську раду дізнатись, чи вона давала якийсь дозвіл на встановлення дошки", - підсумував Сушко.

Кілька днів тому прем'єр-міністр України Микола Азаров і міністр освіти Дмитро Табачник вшанували пам'ять Столипіна, назвавши його "великим реформатором".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.