ВР НЕ ПІДТРИМАЛА ПРИВАТИЗАЦІЮ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

Профільний комітет Верховної Ради не підтримав проект виведення Почаївської лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

"Подзвонив мені депутат Ярослав Кендзьор, який є членом Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За його словами, профільний комітет заборонив виведення Почаївської Лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Проти виступили навіть комуністи", - розповів Барна.

Нагадаємо, у вересні у ВР зареєстровано законопроект "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з "Переліку" будівель Почаївської лаври)". Його подали депутати Дмитро Шенцев (ПР) та Юрій Бут (пройшов за списком НУ-НС, зараз - член провладної депутатської групи "Реформи заради майбутнього").

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

16 вересня на пленарне засідання сесії Тернопільської обласної ради виносився проект ініційованого партією "Свобода" звернення до Президента, парламенту та уряду щодо неприпустимості розгляду законопроекту про виключення Почаївської лаври із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Однак з двох спроб це звернення прийняти так і не вдалося. Під час поіменного голосування "за" проголосували лише 50 депутатів з 69 присутніх, 19 депутатів (з Партії регіонів та "Єдиного центру") не голосували.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.