УПЦ МП претендує не тільки на Десятинну, але й на Софію і Кирилівку

Представники Української православної церкви Київського патріархату підозрюють, що зареєстрований у Верховній Раді законопроект про відновлення Десятинної церкви має на меті передати права на Десятинку Українській православній церкві Московського патріархату.

Про це пише "Комерсант" з посиланням на секретаря Священного синоду УПЦ КП єпископа Євстратія (Зоря), повідомляє "УП.Київ".

"У царській Росії майно православної церкви було державним, і прагнення автора законопроекту "повернути права на Десятинну церкву" може означати тільки одне - її передачу Московському патріархату", - переконаний він.

Єпископ додав, що питання відновлення Десятинної церкви зараз є каменем спотикання, і до нього "слід повернутися тоді, коли в Україні буде існувати єдина помісна церква".

Натомість, відзначає видання, прес-секретар УПЦ МП Василь Анісімов підтвердив побоювання представників УПЦ КП, заявивши, що будівництвом на місці Десятинної церкви повинен займатися саме Московський патріархат.

"УПЦ МП є правонаступницею репресованої Російської православної церкви, і все церковне майно, яке було незаконно експропрійоване радянською владою, повинне бути повернуте в нашу власність - це не тільки Десятинна церква, але й Кирилівська церква, і Софія. А вже церква сама і вирішить - відтворювати на цьому місці храм чи будувати музей", - резюмував пан Анісімов.

Нагадаємо, що вчора народний депутат (фракція Партії регіонів) Юрій Мірошниченко зареєстрував у парламенті законопроект про "відродження Десятинної церкви в Києві зі створенням Національного православного комплексу".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.