У Києві відбувся найбільший за всю історію України з'їзд євреїв

У вівторок, 4 жовтня, в Києві пройшов VI-ий з'їзд Об'єднаної єврейської громади України (ОЄГУ).

Про це повідомляє УНІАН iз посиланням на Mignews - сайт, який належить голові Всеукраїнського єврейського конгресу Вадиму Рабіновичу.

Повідомляється, що з'їзд став найбільш представницьким за всі роки існування незалежної України: під куполом Національного палацу "Україна" зібралися 2 436 делегатів - представників громад зі всіх регіонів держави.

З вітанням до з'їзду звернувся президент України Віктор Янукович, були присутні єврейські громади країн Європи, США, Росії.

Про виклики перед єврейським світом говорив президент найбільших єврейських організацій США, відомий громадський активіст Малькольм Хонлайн.

Оваціями зустрічав зал промову відомого юриста і політика, колишнього помічника президента США Джона Кеннеді, лицаря Ордена Почесного легіону, віце-президента Міжнародного Олімпійського комітету, директора Американського центру в Парижі Семюеля Пізара.

Пізар назвав церемонію закладки першого каменя в майбутній меморіал у Бабиному Яру видатним вкладом українських євреїв в історію єврейського народу.

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Про братні зв'язки, спільну історію і спільні трагічні сторінки в ній єврейського і вірменського народів говорив гість із Росії - глава Союзу вірмен, посол доброї волі ЮНЕСКО і ООН Араїк Абрамян.

Уявлення про роботу єврейських громад України дала звітна доповідь виконавчого директора ОЄГУ Йосипа Аксельруда, в якому була представлена інформація про основні напрями діяльності організації і їх розвиток:

- підтримка 23 загальноосвітніх єврейських і 28 недільних єврейських шкіл,

- установка 19 пам'ятників на місцях розстрілів євреїв в роки війни,

- проведення у всіх областях шабатонів, під час яких багато євреїв вперше зіткнулися з єврейським способом життя,

- сотні лекцій, проведених викладачами програми "Світло Тори" тощо.

Як повідомлялося, 3 жовтня в Бабиному Яру відбулася церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", будівництво якого ініціювали президент Європейської єврейської ради, президент Об'єднаної єврейської громади України Ігор Коломойський і фонд "Бабин Яр".

Напередодні проведення заходу Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.