У Львові презентують перший в Україні каталог книг-першодруків

10 жовтня 2011 року о 17.00 у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) відбудеться презентація книги про інкунабули бібліотеки Львівського національного університету.

Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Франка.

Повністю книга називається "Інкунабули Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecae Universitatis Leopoliensis: Catalogus ".

Це друге, розширене та доповнене видання каталогу першодруків, укладеного й опублікованого ще у 1958 році відомим бібліографом Федором Максименком, приурочене до 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка.

Упорядники додали нарис про історію формування та каталогізацію колекції інкунабул університетської книгозбірні, кольоровий ілюстративний матеріал, а також - неопубліковані раніше документи 1937-1982 років.

Інкунабула - книга, видана у періоді між початком книгодрукування і січнем 1501 року.

Довідка:

Формування збірки інкунабул бібліотеки Львівського університету розпочалося у 1784 році завдяки поповненню фондів колекцією Ніколая Пія Ґареллі та передачі до університетської книгозбірні  у 1784-1786 роках книг із 147 монастирів, закритих унаслідок секуляризаційної політики імператора Йосифа ІІ Габсбурга.

Кількість першодруків у колекції протягом бурхливої історії постійно змінювалася: від понад 600 одиниць у 1786 році до 541 одиниці (після передачі особливо цінних екземплярів до Придворної імператорської бібліотеки у Відні); від уцілілих після пожежі 1848 року 205 інкунабул до 336 одиниць станом на 1939 рік. Під час німецької окупації з університетської книгозбірні було вивезено більшість першодруків.

Станом на 1958 рік Наукова бібліотека Університету володіла найбільшою на той час колекцією інкунабул серед університетських книгозбірень України, яка нараховувала 40 найменувань. Повоєнний каталог "Першодруків (інкунабул) Наукової бібліотеки Львівського університету" українського бібліографа Федора Максименка одразу став визначною подією у галузі українського інкунабулознавства. Фактично це була спроба укласти зведений каталог першодруків з оцінкою стану їхніх зібрань у Львові.

Після атрибуції фрагментів книг XV століття й окремих невідомих університетським бібліографам стародруків, здійсненої завідувачем відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наталією Швець та її співробітниками упродовж 1996-2007 років, фонд Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка нараховує 57 інкунабул.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.