У Жовтому корпусі дискутуватимуть про спадщину Середньовіччя

В Київському національному університеті ім.Шевченка відбудеться IV-та Академічна дискусія "Спадщина Середньовічних Сходу й Заходу та європейська ідентичність України" - у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Дискусія відбудеться 14 жовтня 2011 року за адресою: бульв Т.Шевченка, 14, ауд. 63, з 9.30 до 15.00.

У програмі заходу:

     9.30 - 10.30

     Вітальне слово:

     Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка),

     Григорій Семенюк (Інститут філології),

     Мирослав Попович (Інститут філософії),

     Микола Жулинський (Інститут літератури)

10.30 - 12.00

І подіумна дискусія "Середньовіччя і богословсько-філософська думка":

       історія української філософської думки і спадщина Отців Церкви; латинська схоластика в українській гуманітаристиці;

     Юрій Чорноморець, доктор філософських наук, професор Національного університету державної податкової служби України.

     Володимир Бурега, кандидат теології, кандидат історичних наук, проректор Київської Духовної Академії з наукової роботи.

     Андрій Баумейстер, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Олександр Сарапін,  кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

     Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України.

     Руслана Демчук, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Національного університету Києво-Могилянська Академія. 

12.00 - 12.30 - вільна дискусія.

12.30 - 13.00 - перерва на каву. 
 

13.00 - 14.30

ІІ подіумна дискусія "Середньовіччя і література; Середньовіччя й мистецький контекст української культури".

     Микола Сулима, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Юрій Пелешенко, д.філол. н. (Інститут літератури НАН України)

     Оксана Сліпушко, д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     В'ячеслав Корнієнко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

     Дмитро Степовик, проф., доктор мистецтвознавства, завідувач відділу Інституту мистецтва та етнографії НАН України.

     Леся Звонська,  д.філол. н., проф. (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка)

     Юля Джугастрянська, к.філол.н., літературознавець, перекладач, куратор номінації "Романи" Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п"єс і пісенної лірики "Коронація слова", ст. викладач кафедри перекладу КУ імені Бориса Грінченка. 

14.30 - 15.30 - вільна дискусія.

16.00 - 17.00 - доповідь Надії Нікітенко, д. істор. наук, провідного наук. спіробітника заповідника "Софія Київська" (у приміщенні Національного заповідника "Софія Київська", вул. Володимирська, 24)

Спеціальними запрошеними гостями IV Академічної дискусії буде Хор регентів Інституту мистецтв КНПУ імені М. Драгоманова під керівництвом кандидата наук з мистецтвознавства, протодиякона Дмитра Болгарського


Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.