На державному рівні відзначатимуть ювілеї Малишка, Лисенка й Пимоненка

Верховна Рада ухвалила постанову про вiдзначення на державному рiвнi низки пам'ятних дат - від знищення нацистами міста на Чернігівщині до ювілею з дня народження села на Прикарпатті.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР. 

Зокрема, нардепи проголосували за постанову про вiдзначення у 2013 роцi 70-рiччя вшанування пам'ятi жертв Корюкiвської трагедiї пiд час Другої свiтової вiйни. Йдеться про події 1-2 березня 1943 року в місті Корюкiвка Чернiгiвської областi, де нацисти одночасно знищили близько 7 тисяч мирних жителiв.

Також Рада пiдтримала постанови про святкування на державному рiвнi у березнi 2012 року 170-рiччя з дня народження українського композитора Миколи Лисенка, 150-рiччя з дня народження українського художника Миколи Пимоненка, а в листопадi 2012 року - 100-рiччя з дня народження українського поета Андрiя Малишка.

Крім цього, депутати ухвалили постанову про святкування 600-рiччя села Космач Косiвського району Iвано-Франкiвської областi.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.