В Могилянці презентують "Спогади" історика Полонської-Василенко

26 жовтня 2011 року у Конґреґаційній залі НаУКМА (вул. Сковороди, 2) відбудеться презентація книги спогадів одного з найвідоміших українських істориків ХХ століття, багаторічного декана філософського факультету Українського вільного університету в Мюнхені Наталії Полонської-Василенко.

"Спогади" одного з найцікавіших українських істориків розкривають широку картину українського суспільно-політичного та інтелектуального життя України першої половини ХХ століття. У них охоплено всі вузлові події доби: революцію 1905 р., події 1917-1920 рр., українізацію 1920-х рр., процес СВУ, масові репресії 1930-х...

Мемуари Н. Полонської-Василенко опубліковано за рукописом уперше й доповнено текстами, що публікувалися в малотиражній еміграційній періодиці.

Презентація відбудеться 26 жовтня 2011 року о 17.00.

Головуватиме на презентації Почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький. У заході візьме участь упорядник книги Валерій Шевчук.

До виступів запрошено відомих істориків, серед них: Сергій Білокінь, Ігор Верба, Ігор Гирич, Олександр Удод, Ігор Усенко, Олексій Ясь.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.