Спецпроект

Шукають педагогів, які хочуть навчитися розповідати про Голокост

Український центр вивчення історії Голокосту спільно з Всеукраїнською освітньою програмою "Розуміємо права людини" за підтримки фундації Матра Кап та посольства королівства Нідерландів в Україні оголошують проведення нового проекту на 2011/2012 н.р.

Проект під назвою "Історія Голокосту та права людини" покликаний дослідити можливості інтеграції навчання правам людини та викладання історії Голокосту. 

В результаті двох триденних семінарів, двох дистанційних курсів та одноденної підсумкової конференції планується підготувати групу з 25 осіб, які зможуть в системі освіти навчати правам людини через історичну пам'ять, пов'язану з подіями Голокосту.  

До участі в проекті запрошуються передусім вчителі і викладачі історії та гуманітарних дисциплін та студенти-історики педагогічних спеціальностей. Для участі у проекті необхідно заповнити та надіслати на електронну адресу Центру (uhcenter@holocaust.kiev.ua) заявку для участі у проекті

Необхідною передумовою є зобов'язання брати участь в усіх заходах програми протягомроку. Наразі перший семінар заплановано на кінець листопада 2011, другий - на березень 2012, конференцію - на червень 2012.

Останній строк подачі заявок - 1 листопада 2011 р. Інформування про результати відбору - 8 листопада 2011 року.

Заявку на участь у проекті можна знайти на сайті програми "Розуміємо права людини".

Більше інформації про проект читайте на сайті Українського центру вивчення історії Голокосту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.