В Університеті Вашингтона шукають фото окупованого Луцька

Професор Джозеф Пельцман із Університету Вашингтона (США) шукає фотографії міста, в якому він народився - Луцька - часів Другої Світової війни.

Про це він написав у листі для "Історичної Правди".

"Я шукаю будь-яких фото періоду 1941-42 років, коли нацисти окупували Луцьк, - звертається професор до читачів ІП. - Особливо цікавлять фотографії, на яких може бути зображений мій дідусь Йозеф Ґеллер, який був рабином у місцевій єврейській єшиві".

Джозеф Пельцман народився у Луцьку в 1949 році, а в 1957 разом із батьками виїхав до США, де став професором економіки в Університеті Вашингтона.

Якщо у наших читачів є подібні фото, просимо зв'язатися з нами через редакційну пошту istpravda SOBAKA gmail.com .

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.