На Дніпропетровщині реконструюють Січ - як туристичний об'єкт (ФОТО)

В Нікополі презентували концепцію створення історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" біля пам'ятника всеукраїнського значення "Могила Івана Сірка".

Про це "Історичній Правді" повідомили ініціатори проекту.

Планується відтворити автентичний побут і дух життя Чортомлицької Січі, заснованої в цій місцевості 359 років тому. Відвідувачі зможуть постріляти з козацької зброї, спробувати себе в якості коваля чи гончара, зварити страви XVII-го сторіччя, переночувати у справжньому курені, взяти участь у рольових іграх - плаванні на "чайці" і штурмі ворожої фортеці.

Реконструйована Січ розташується поблизу могили Івана Сірка і буде мати у своєму складі: курені, в тому числі  кошового отамана та писаря, "грецький дім", сторожову вежу і торгово-ремісниче передмістя. Планується проведення фестивалів.

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Концепція історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" належить благодійному фонду "Славетна Січ", куди входять нардепи Леонід Кожара (Партія Регіонів) і Павло Жебрівський (НУНС), поет Дмитро Павличко, підприємці і депутати місцевих рад Дніпропетровщини.

Голова Нікопольської РДА Сергій Воронов і Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул теж підтримують проект.

"Ідеєю дуже зацікавлена ​​наша діаспора, наприклад з Нідерландів, Польщі та Прибалтики, - додала одна із засновників фонду баронеса Ольга фон Шталенберг. - А якщо створити тут розвинену інфраструктуру, приїде багато туристів не тільки з діаспори, а й просто люди, які цікавляться світовою історією".

Орієнтовна вартість комплексу - 22 млн євро спонсорських грошей, які ще належить залучити.

Макет майбутнього комплексу

Нікопольщина була місцем розташування п'яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей - Томаківської, Базавлуцької, Микитинської (від якої і походить сучасне місто Нікополь), Чортомлицької та Нової Січі. 

Чортомлицька Січ - укрпілений осередок Запорізької Січі на півострові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро. Існувала з 1652 року. Згодом її назвали Сірковою, на честь отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді і мав на Чортомлику основну базу.

Сірко та інші: як сплелися долі отамана, гетьмана й короля

Січ була зруйнована у травні 1709 року після кількаденної облоги московським військом - за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком гетьмана Івана Мазепи. Уцілілі запорожці заснували Олешківську Січ на протилежному, лівому березі Дніпра.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.