Чеченці врятували від Голодомору тисячі українців - Кадиров

Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров заявив, що під час Голодомору тисячі українців утікали на Кавказ, де знайшли порятунок у родинах чеченців.

Про це Кадиров розповів у інтерв'ю українській інформагенції "УММА".

"Хочу нагадати, що в Чечні живуть і українці, - сказав президент. - Колись Голодомор погнав їхніх батьків, дідусів, бабусь на Кавказ. Люди йшли пішки, тисячами. У Чечні їх прийняли".

Чеченка у віці 127 років - найстаріша людина на Землі? (ФОТО)

Кадиров нагадав, що українців брали у свої домівки не влада, а звичайні селяни: "Приймали у сім'ї. Завдяки цьому багато тисяч життів було врятовано".

Президент зазначив, що "сьогодні на чеченському столі український борщ, а тим більше, "вчорашній" є таким же звичайним блюдом, як і в будь-якій українській хаті".

"А про слово "майдан" точаться суперечки - чи воно українське, чи то чеченське", - додав Кадиров.

Як убили Дудаєва. 15 років тому загинув перший президент Чечні

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.