Спецпроект

Анонс: лекція "Інформаційні війни довкола Голодомору"

Історик і автор ІП Володимир В’ятрович прочитає лекцію "Інформаційні війни довкола Голодомору: ХХ і ХХІ століття".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лекція відбудеться 25 листопада о 19:00 у Києві на вулиці Ярославів Вал, 9.

Теми:

1. Технології інформаційної блокади у 1932-1933 роках.

2. Блокування інформаційних витоків про Голодомор у Радянській Україні (1930-1980-ті роки).

3. Протистояння КГБ інформаційним кампаніям про Голодомор із середовищ української діаспори (1983-1990 роки).

4. ФСБ проти України (1990-ті — 2011 рік).

Володимир В’ятрович — голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, у 2008—2010 роках на посаді директора Архіву СБУ провів масове розсекречення документів КГБ, у 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету (США).

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.