Спецпроект

У Нотр-Дам де Парі молилися за жертв Голодомору

Мовчазна процесія з транспарантами пройшла від скверу Тараса Шевченка, що біля катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі, до собору Паризької Богоматері, роздаючи дорогою листівки, в яких розповідалося різними мовами про жахливі події 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Святу Літургію з цього приводу очолив владика Гліб (Лончина), Апостольський екзарх для українців у Великій Британії, у співслужінні з монсеньйором  Еріком де Муля Бофортом, єпископом-помічником  Паризької архиєпархії, та священиками екзархату і представниками інших католицьких Церков: монсеньйором  Кльодом Брісолетом – ординарієм для Східних Католицьких Церков у Франції, монсеньйором Патріком Жаком – ректором собору Паризької Богоматері та іншими.

Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері

Після літургії була відслужена екуменічна панахида за участю православних священиків: о. Івана Радевича і о. Бориса Хайневського (УАПЦ).

На Богослужінні був Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Олександр Купчишин і представники дипломатичного корпусу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.