"Сумський історичний портал" - новий ресурс про історію

Стартував проект Сумського історичного порталу - задуманий як об'єднання історичних, архівних, краєзнавчих, бібліотечних та інших ресурсів області.

Про це повідомляється на сайті СІП.

"Власне, йдеться не лише вузько про Сумщину чи прилеглі території сусідніх областей, пов'язаних з нами спільною історичною долею, - повідомляють автори проекту. - Мова йде про удоступнення історичних джерел, в першу чергу архівних, широке використання їх людьми в різних куточках світу".

З огляду на останні політичні спроби ускладнити доступ до архівів в Україні, заборонити чи зупинити окремі теми досліджень, поширення історичної та архівної інформації в інтернет-простір є своєчасним.

Де б не були знайдені джерела з історії України чи Сумщини зокрема – вони одразу ставатимуть надбанням широких кіл користувачів: від аматорів до професійних істориків.

Скажімо, генеалогічна інформація метричних книг чи ревізьких казок зацікавить вихідців з нашого краю в будь-якому куточку Землі (вперше ця ідея була апробована свого часу на сайті держархіву Сумської області).

А документи, виявлені в архівах Нью-Йорка, Лондона чи Праги суттєво розширять наші знання про маловідомі історичні події, відкриють забуті імена. Наприклад, рукопис спогадів колишнього Сумського повітового коменданта, а згодом начальника штабу Карпатської Січі, генерал-хорунжого армії УНР Василя Филоновича, знайдений був у Національному архіві Чехії двома дослідниками незалежно один від одного.

Василь Филонович: "Я присягав на Конституцію УНР..."

Структура сайту відображатиме періодизацію історії України, пов'язуватиме її з місцевими особливостями.

За словами авторів ресурсу, вони прагнуть розширити діапазон сприйняття історичної інформації як у бік науковості і подальшої розробки традиційних "академічних" проблем, так і в бік "відтінення" таких специфічних тем, як "історія повсякденності", "історичні образи в мистецтві", генеалогія і геральдика, "відомча історія", "життєві історії", біографії тощо.

Пропонується і досить широкий інструментарій. Наприклад, розділ "Ресурси" (каталоги, реєстри, описи, інтернет-ресурси) включатиме "статику": (архівні, бібліотечні, музейні); і "динаміку": (академічні, вузівські, дослідницькі). Обіцяють книги, статті і блоги, історичну аналітику, методику викладання історії та виховної роботи на історичних матеріалах.

А ще: екскурсії-онлайн музеями світу, сторінками оцифрованих газет (20-ти, 50-ти, 100-річної давнини), колекція "Сумщина на картах світу" тощо.

Інтерактивність порталу забезпечуватиме його відкритість та великий вузол інтернет-посилань на інші ресурси.

Головним редактором Сумського Історичного порталу став голова Сумського держархіву (2005-2010), постійний автор "Історичної Правда" Геннадій Іванущенко.

СІП є частиною медіа-платформи www.sumynews.com, яка адмініструється неурядовою організацією Центр досліджень регіональної політики.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.