Видано книгу про долі кримських татар на Мелітопольщині

У Кримськотатарському музеї мистецтв 23 листопада відбулося презентація книги "З тугою за Батьківщиною ... Долі кримських татар на Мелітопольщині", над якою працювали історик, прес-секретар регіонального меджлісу Мелітополя Міневер Ідрісова та історик Гульнара Бекірова.

Про це повідомляє агенція "Кримські новини".

Як зазначила Гульнара Бекірова, книга складається з трьох розділів. Відкриває її вступний нарис про громаду кримських татар в Мелітополі.

Друга частина книги - це історія кримськотатарських сімей Мелітополя. У ній зібрані понад 50 біографічних нарисів про представників кримськотатарської діаспори. Третій розділ книги містить статті з мелітопольських видань про кримських татар, їхні долі.

Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації татар розформовано"

За словами Міневер Ідрісової, метою цієї книги є збереження пам'яті про історію кримськотатарського народу для нащадків.

За словами першого проректора Кримського інженерно-педагогічного університету Ескендера Люманова, два кримських татарина є почесними громадянами Мелітополя. Це Міневер Ідрісова, автор-укладач книги, і Амет-Хан Султан, знаменитий льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.