Анонс: лекція Романа Шпорлюка про переосмислення концепції історії України

Центр польських і європейських студій НаУКМА запрошує на публічну лекцію професора Романа Шпорлюка (Університет Гарварда).

Тема лекції: "Звичайна схема української історії XІX-XX століть і справа раціонального викладу модерної історії Східної Європи".

Лекція є презентацією концепції планованої книжки "The Making of Modern Ukraine: An Inter-National History", в якій акцентується саме міжнародний вимір української історії.

Заголовок лекції, який є парафразою відомої статті Михайла Грушевського, має на меті привернути увагу до потреби критичного переосмислення модерної історії України від кінця XVIII століття до 1914 року.  

Час і місце: 13 грудня 2011 року о 17:00 в у Центрі польських та європейських студій (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу НаУКМА)

Професор Роман Шпорлюк –  відомий історик, професор університету Мічіґан та університету Гарварда, директор Українського наукового інституту при цьому ж університеті. Автор на сьогодні класичних праць, присвячених новітній історії Центральної та Східної Європи. В Україні з'явилися друком:

  • Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К.:Основи, 1998.
  • Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ 2000.
  • Формування сучасної України: західний вибір, Варшава 2004.
  • У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв'ю. Київ, 2010.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.