Презентують книгу про провал Листопадового рейду 1921 року

21 грудня о 18:30 у приміщенні книгарні "Є" відбудеться презентація книги Василя Вериги "Листопадовий рейд 1921 року".

 

Книга оповідає про Листопадовий рейд 1921 року, або як його ще називають, Другий Зимовий похід. У книзі подається як широке суспільно-політичне тло цієї події, так і її подробиці.

Автор докладно зупиняється і на діяльності зарубіжного державного центру УНР, очолюваного Симоном Петлюрою, що на той час перебував у Польщі, і на діяльності так званого Партизанського-Повстанчого штабу (ППШ), очолюваного Юрієм Тютюнником, і на детальному описі усіх трьох (Волинської, Подільської та Басарабської) груп Української Повстанчої Армії, що здійснювали рейд.

На сторінках книги виразно постають особи Юрія Отмарштайна, Михайла Палія-Сидорянського, Андрія Гулого-Гуленка, Сергія Чорного, Івана Ремболовича, Романа Сушка, Степана Лисогора, Семена Григоряка, Григорія Дугельного, Семена Хмари-Харченка та інших героїв Листопадового рейду 1921 року.

Повідомляється, що під час презентації "будуть дані відповіді на питання:

- Чому Листопадовий рейд зазнав поразки і Україна залишилася в неволі?

- Чому, попри ненависть українців до комуно-московських окупантів, вони так і не повстали на підтримку рейду?"

Під час презентації буде показане відео-звернення вдови автора Оксани Вериги, що мешкає у Торонто, в якому вона поділиться з учасниками презентації деталями про процес написання книги та інформацією про життя та діяльність Василя Вериги.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.