Спецпроект

Оголошено переможців конкурсу статей про Голодомор

Оголошено переможців конкурсу "Приз Ґарета Джоунза". Цього року ними стали Аркадій Сидорук та Ігор Кручик.

Про це повідомляє "МедіаОсвіта".

У цьогорічному конкурсі "Приз Ґарета Джоунза" членами жюрі присуджено перше місце двом учасникам – Аркадію Сидоруку за статтю "Джоунз, Мейс і Дюранті: що в їхніх іменах?" та Ігорю Кручику за статтю "Натхненні інсинуації".

Нагородження переможців відбулося 15 грудня в приміщенні Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Член жюрі та голова оргкомітету конкурсу Іван Лозовий відзначив, що конкурс буде проводитись і в 2012 році: "Ми будемо намагатись розширювати конкурс, розпочинаючи його раніше і залучаючи більшу кількість учасників".

Аркадій Сидорук і Ігор Кручик поділили призовий фонд порівну. Нагадаємо, що призовий фонд конкурсу становив 1000 доларів.

Слово від імені Аркадія Сидорука виголосив його син Федір Сидорук, редактор програми "Знак оклику" на ТВі.

Метою конкурсу "Приз Ґарета Джоунза"  є сприяння ознайомленню українського суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищення свідомості людей щодо історії України та важливих подій минулого.

Ґарет Джоунз - британський журналіст, який у 1933-му інкогніто пройшов селами Слобожанщини, опублікувавши резонансні репортажі про побачений ним голод у західних медіа.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.