У Львові побудували криївку УПА в кабінеті історії - як шкільний посібник (ВІДЕО)

У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Криївку в розрізі обладнають так, як виглядав справжній сховок. Там будуть макети зброї, гасова лампа, друкарська машинка і, звичайно, замаскований лаз.

За словами ініціатора підпільного кабінету історії Андрія Беня, криївка у розрізі розповідатиме про побут повстанців. Учні зможуть побачити, як жили та воювали бійці УПА.

Створити макет схованки допомагають діти після уроків. Криївку роблять із дерева - зверху вона буде замаскована травою та опалим листям. 

"Цей макет подібний до справжньої, оскільки він робиться з креслень, які були взяті з оригінальних креслень, - зазначив Бень. - Ці схеми були в спецдокументах НКВД, які потім розсекретили".

Ініціатори будівництва кажуть, що добре знають, як виглядає справжній сховок УПА, адже неодноразово реставрували лісові криївки. Серед речей повстанців - стіл, лавка і тапчан. На стіні обов'язково образ Покрови.

За словами учителів, до класу-музею можуть приходити учні будь-якого навчального закладу, адже побачити макет справжньої криївки у Львові практично неможливо. А школярі вважають, що уроки історії тут будуть цікавіші.

Криївку планують добудувати вже за кілька днів, а згодом переобладнати та доповнити історичним матеріалом увесь клас.

Більше про Українську Повстанську армію читайте на "Історичній Правді".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.