В Луганську показали чеський фільм про УПА

Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори показу.

Основою для документального фільму стали свідчення очевидців боротьби Української Повстанської армії. Події охоплюють період від початку визвольного руху і до наших днів. Над фільмом працювали чеські історики та публіцисти.

В основу стрічки поклали свідчення очевидців діяльності УПА й коментарі іноземних та українських істориків. Також у фільмі лунають повстанські пісні.

У центрі сюжету картини "Бандерівці" - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року. Глядача знайомлять із перипетіями встановлення радянської влади в Україні, сталінськими репресіями, німецькою окупацією. У споминах автори розкривають  переплетіння людських доль, стосунки із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії. 

У фільмі "Бандерівці" використали не лише  документи, фотографії та свідчення очевидців. Чеські кінематографісти відшукали унікальні кадри боїв та рейдів вояків УПА.

"Фільм описує перехід 300 бандерівців через Польщу, Чехословаччину в американську зону, щоб продемонструвати, що в Україні триває антикомуністичний супротив, - зазначив перед показом співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов. - У стрічці розкриваються долі людей, які мужньо боролися за Україну, гинули на полі бою, вистрілюючи останні набої. Українська нація — єдина, яка кинула виклик обом найпотужнішим на той час силам — німецьким і радянським військам. І боролися українці без жодної зовнішньої підтримки".

Головним завданням презентації фільму "Бандерівці" було донесення історичної правди щодо подій Другої світової війни, повідомили луганчани-організатори показу. З цією метою за сприяння місцевої "Просвіти" було безкоштовно роздано близько 200 копій фільму для навчальних закладів Луганщини.

Більше про чеську стрічку "Бандерівці" читайте і дивіться на "Історичній Правді".

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.