"Вікіпедія" не працюватиме добу - протест проти спроб США контролювати інтернет

Спільнотою "Вікіпедії" та фондом "Вікімедіа" прийнято безпрецедентне рішення про припинення доступу до англомовного розділу онлайн-енциклопедії на 24 години, починаючи з 5-ї години ранку за Гринвічем 18 січня 2012 року.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна" з посиланням на фонд "Вікімедія".

Страйк найпопулярнішої онлайн-енциклопедії здійснюється на знак протесту проти прийняття Палатою представників США „Stop Online Piracy Act” (SOPA; Закон "Про боротьбу з інтернет-піратством") i та Сенатом США „PROTECT IP Act” (PIPA; Закон "Про запобігання реальним інтернет-загрозам для творчості та крадіжки інтелектуальної власності"), що може зашкодити поширенню вільних знань в усьому світі.

Небезпечність прийняття обох законів пояснюється тим, що сайти зі змістом, який порушує авторські права правовласників або поширює інформацію без їх згоди, можуть бути закриті, а власники таких сайтів будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

І хоча вільні знання поширюються "Вікіпедією" відповідно до американського законодавства та законодавства штату Каліфорнія, а редактори "Вікіпедії" у всьому світі ведуть боротьбу з контентом, який порушує авторські права, однак існує реальна загроза, що на підставі цих обох законів буде припинено функціонування всіх Вікі-проектів в цілому.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" стурбована спробами уряду США поставити інтернет під тотальний контроль, в т. ч. порушенням Першої поправки до Конституції США, яка проголошує, серед іншого, і свободу слова, та висловлює підтримку рішенню спільноти "Вікіпедії" та Фонду "Вікімедіа" стосовно акції протесту проти дій Уряду та Парламенту США.

"Вікіпедія" є найбільшою світовою енциклопедією, яка коли-небудь існувала, оскільки у 282 її мовних розділах нараховується більше 20 млн статей.

Англомовний розділ є найбільшим у "Вікіпедії". У ньому нараховується більше 3,8 млн статей, а число активних користувачів, які здійснили щонайменше одну правку на місяць, сягає більше 130 тисяч.

15 січня "Вікіпедії" виповнилося 11 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.