Анонс: книга про сотника УПА, який діяв на Київщині

У Львові презентують книгу про Петра Ґудзоватого - сотника УПА, який учився воювати у "Нахтіґалі", а потім учив воювати повстанців на Поліссі. Після цього він очолював рейди УПА Житомирщиною та Київщиною.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху, заввідділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігоря Марчука "Сотник УПА Петро Ґудзоватий - "Очеретенко" вийшла у видавництві "Літопис УПА".

Захід відбудеться 26 січня в актовій залі Музею етнографії (Львів, просп. Свободи, 15) о 17:00.

Сотник Петро Ґудзоватий, пройшовши вишкіл у Дружинах українських націоналістів (йдеться про підрозділи "Нахтіґаль" і "Роланд" у складі Вермахту) під керівництвом Романа Шухевича, долучився на початку 1943 року до творення Української повстанської армії.

Як військовий фахівець-інструктор створював та вишколював перші сотні та чоти повстанців на Поліссі.

Далі за наказом Головної команди УПА йому було доручено діяти на найбільш відповідальному і небезпечному відтинку — очолювати рейдові підрозділи групи УПА "Тютюнник" (військова округа у складі УПА-Північ), які опановували Житомирщину та Київщину.

Протягом 1943 року він двічі особисто брав участь у рейдах: спочатку у складі сотні повстанців, а вдруге — восени 1943 року на чолі двох куренів "Кватиренка" і "Негуса".

Повстанці вважали Гудзоватого вмілим та відважним командиром, який особистим прикладом надихав вояків на боротьбу з ворогом.

У презентації візьмуть участь:

  • автор Ігор Марчук;
  • директор Благодійного фонду "Літопис УПА" Микола Посівнич;
  • представник Центру досліджень визвольного руху Марта Гавришко;
  • науковий співробітник Національного музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний.

Читайте на "Історичній Правді" добірку найцікавіших матеріалів про УПА

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.