Призначення головою СБУ кагебіста насторожує - екс-директор архіву СБУ

Українська Служба безпеки не може використовувати досвід та інструментарій КГБ, який був карально-репресивним органом. Проте призначення нового очільника відомства ставить це під сумнів.

Так історик та екс-директор архіву СБУ Володимир В’ятрович прокоментував "Голосу Америки" призначення головою СБУ Ігоря Калініна, який за Радянського Союзу працював у КГБ.

"Я не знаю Ігоря Калініна особисто, - зазначив В'ятрович. - Але якщо говорити не про конкретну людину, а про посадовця, який має безпосередній зв’язок із КГБ СРСР, то я думаю, що сучасна українська Служба безпеки мала би відмовлятися від того, щоб її очолювали люди, виховані спецслужбою СРСР".

На думку історика, КГБ виконував насамперед каральні функції, а отже, мала відповідний досвід та інструментарій.

"Я не знаю, чи означає призначення Калініна те, що СБУ буде повертатися до ганебних практик спецслужби радянського зразка, - сказав колишній директор СБУ. - Сподіваюся, що ні. Але в будь-якому разі для того, щоб продовжити попередню політику на розрив із радянським кагебістським минулим, було би краще, якби новим очільником СБУ стала людина, котра не мала в минулому зв’язків із КГБ".

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.