Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро (ФОТО)

Троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (біля 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю біля 6,3 млн крон.

Про це повідомляє "Вісткар" із посиланням на novinky.cz.

В листопаді 2008 року троє українців знайшли скарб, який складався зі срібних монет, посуду та інших предметів вагою майже у півтони. Вони працювали на реконструкції будинку по вулиці Душковій у районі Прага 5.

Знайдений українцями скарб

Ніхто з потенційних власників не звернувся по знайдені дорогоцінності, тому скарб перейшов у власність міста. І ось, у вівторок міська рада Праги затвердила виплату винагороди українцям, які знайшли срібний скарб у схованці між поверхами будинку.

Знайдені срібні предмети було передано на зберігання та для вивчення до Музею Праги. Фахівці музею у серпні 2011 року визначилися з вартістю всього, що було знайдено. Ціна коштовностей склала близько 6,28 млн чеських крон (252 тисячі євро).

Схованка, де лежав скарб. Фото: denik.cz

“Відповідно до висновків відповідного комітету, місто не було зобов’язане виплачувати згадану винагороду, - зазначив мер Праги Богуслав Свобода. - Але не можна не визнати, що саме завдяки чесному рішенню тих, хто знайшов скарб, передати його владі міста, Прага отримала у власність предмети, що мають значну вартість та високу художню цінність”.

“Я вважаю що це буде чесно й одночасно мотивуватиме інших, хто може в майбутньому знайти подібний скарб”, - додав мер.

Наша Кунгута Галицька - середньовічна королева Чехії

Серед предметів скарбу, вага якого склала 493 кг - монети, посуд, кубки та свічники, браслети, флакони для парфумів, тощо. Всі вони належать до періоду початку 20 століття.

На думку фахівців, срібні речі були виготовлені у майстерні відомого ювеліра Йозефа Вокурки.

 Срібні браслети зі скарбу

Історики вважають, що скарб було заховано під час Другої світової війни, або одразу після неї, можливо у 1948 році, коли до влади в країні прийшли комуністи.

Про інші цікаві знахідки читайте на ІП за тегом "скарби".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.