У ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ НИЩАТЬ ДЕРЖАВНІ МОНУМЕНТИ?

У КНДР все частіше фіксуються випадки псування і вандалізму щодо пам'ятників, присвячених лідерам держави.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на південнокорейський портал "Дейлі НК".

Портал наводить свідчення південнокорейського парламентаря Юн Сан Хена, який отримав відповідні дані від розвідслужб Південної Кореї.

"В останні місяці були пошкоджені монумент на честь заснування партії (Трудової партії Кореї - ІП) у Пхеньяні і пам'ятник Кім Чен Сук (матері Кім Чен Іра і бабусі Кім Чен Ина - ІП) на її батьківщині в повіті Хверен", - повідомив парламентарій.

Крім того, за його словами, "навколо великих університетів та ринків з'являється велика кількість графіті, які містять заклики скинути Кім Чен Уна", і говорять про те, що "спадкова передача влади зраджує справу соціалізму".

"Дейлі НК" нагадує, що в лютому минулого року був пошкоджений меморіал Мангенде, зведений на місці народження засновника КНДР Кім Ір Сена. Тоді це коштувало місця міністру народної безпеки генералу Чжу Сан Суну.

Лідер КНДР Кім Чен Ір (син засновника соціалістичної корейської держави Кім Ір Сена) помер у грудні 2011 року. До влади прийшов його син Кім Чен Ин.

Про псування і нищення пам'ятників в Україні читайте за тегом "вандалізм"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.