Новий закон про архіви дозволить красти історичні документи - історик

Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів.

 

Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

"Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином", — заявив Патриляк.

"Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть — їх просто вкрадуть. І такі операції пророблятимуть не тільки із застарілими документами. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ", — підкреслив історик.

Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про внесення змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду "документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню".

Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія. Водночас у проекті закону немає відповіді на болюче для дослідників питання стосовно конфіденційності документів.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху звернувся до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності та керівництва Державної архівної служби з пропозиціями зняти проблемні моменти закону до другого читання та основну увагу зосередити на питанні відкритості архівів радянського періоду, щоб спростити дослідникам та родинам можливість працювати з документами. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.