У Києві презентують книгу "Ми не є українофілами" (ФОТО)

У Києво-Могилянській академії презентують книгу "Ми не є українофілами" - збірку праць польських політичних мислителів XIX-XX сторіччя про Україну та українців.

Захід відбудеться у приміщенні Центру польських та європейських студій НаУКМА 23 лютого, початок о 17.00.

У заході візьме участь один із упорядників книги – екс-заступник міністра закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту Павел Коваль.

До виступів запрошені:

Оля Гнатюк (співробітник Інституту слов’янознавства Польської академії наук, викладач НаУКМА); 

Микола Рябчук (політолог, журналіст); 

Ігор Ільюшин (доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету);

Ігор Гирич (кандидат історичних наук, завідувач відділу джерел із історії України ХІХ-початку ХХ століття Інституту української археографії і джерелознавства НАН України);

Сергій Гірік (перекладач книги).

B антології зібрано тексти польських політичних мислителів 90-х років XIX – 80-х років XX століття, предметом яких є українсько-польські стосунки, проблеми співжиття українців і поляків на землях етнічного прикордоння, питання незалежності України та можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Польщею як самостійними державами.

Книга дає читачеві можливість сформувати уявлення про еволюцію поглядів польських інтелектуалів на Україну та українців протягом одного з найдраматичніших періодів історії двох народів.

"Історична Правда" пропонує зацікавленим ознайомитися зі змістом збірки:

 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.