Спецпроект

Інститут національної пам'яті розслідує погром євреїв у Польщі

Польський Інститут національної пам'яті (ІНП) розпочав слідство у справі жорстокого вбивства в серпні 1941 році 20 жінок-єврейок у селі Бзури на Підляшші. Злочин було здійснено місцевими поляками.

Про це повідомляє "Ґазета виборча".

Жертви походили із гетто у Щучині та були послані в село на примусові сільськогосподарські роботи. Знаючи про те, що за вбивство євреїв їм нічого не буде, місцеві селяни палицями забили дівчат на смерть та закопали їх у лісі.

Прокурор ІНП Барбара Енгелькінг твердить, що убивство готувалось наперед та було здійснено із особливою жорстокістю.

Жінки віком 15-30 років були спочатку роздягнуті, а потім побиті окутими залізом палицями. Кілька з них, найправдоподібніше, були згвалтовані. Опісля тіла жертв були скинені в зазделегідь викопану яму і засипані землею.

Польські медіа вважають, що цей випадок дуже подібний на трагедію з єврейським погромом у Єдвабному - з тією лише різницею, що у Бзурах було менше жертв.

Білостоцький відділ ІНП також розслідує інші справи, які стосуються єврейських погромів у Польщі, здійснених поляками.

Однією із найгучніших є масове убивство в Радзілові 7 липня 1941 року. Тоді кілька десятків мешканців цього міста загнали до стодоли євреїв та підпалили її. Кількість жертв коливається від 100 до 1000 осіб.

Читайте також: "Золоті жнива. Як польські селяни грабували могили жертв Голокосту"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.