Музей Булгакова продовжує працювати

Музей Михайла Булгакова в Києві продовжує працювати у звичайному режимі.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на інформацію Головного управління культури.

"У зв’язку з проведенням капітальної реконструкції Андріївського узвозу, прохід до музею Михайла Булгакова дещо ускладнений, але заклад не припиняє свою роботу і продовжуватиме працювати й надалі", - запевнили в управлінні культури.

Щоб мінімізувати незручності для відвідувачів закладу, співробітники музею зустрічають кожну групу та проводять до приміщення музею. Після завершення екскурсії групу так само супроводжують до безпечного виходу з узвозу.

Нагадаємо, 27 березня голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на інформацію колективу Музею Булгакова, заявив, що заклад через ремонт на Андріївському узвозі припинив роботу.

Пізніше Бригинець повідомив, що завдяки громадськості будівельникам не вдалося заблокувати вхід до музею і він "хоч і знаходитися під загрозою закриття, але все ж таки працює”.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.