СБУ не дала вивезти в Росію унікальну книгу вартістю 900 тисяч. ФОТО

Працівники СБУ та прикордонники затримали на Харківщині двох 23-річних громадян Росії, які намагалися незаконно вивезти з України унікальне видання - книгу "Історія та пам'ятки візантійської емалі" (1892).

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-центр управління СБУ в Харківській області.

Книга була виявлена ​​в моторному відсіку автомобіля, на якому їхали молоді люди.

"Антикварний фоліант, більш відомий фахівцям за скороченою назвою "Візантійські емалі", належить до культурних цінностей, які мають історичне значення.

За даними офіційної експертизи, вартість вилученої книги становить 900 тисяч грн. Зараз співробітники СБУ встановлюють, як рідкісна книга потрапила до росіян.

Фото: "Медіапорт"

Слідчий відділ Управління СБУ в Харківській області порушив кримінальну справу стосовно контрабандистів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2. ст.15, ч.2 ст.201 (замах на контрабанду, вчинений за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу Україні.

Книга "Візантійські емалі. Збори О. В. Звенигородського. Історія та пам'ятники візантійської емалі" (СПб., 1892) має 394 сторінки і 28 листів кольорових ілюстрацій (хромолітографія). Вона була випущена у  шкіряній палітурці білої шагрені з тисненням червоним золотом.

Суперобкладинки і закладка - кольорова парча із золотом. Друковані форзаци - візантійський орнамент із золотом. Обкладинки - хромолітографія зі сріблом.

 

Ідея оформлення належала самому збирачеві емалей, професору Санкт-Петербурзького університету Олександру Звенигородському. Ця книга стала однією з найдорожчих для свого часу, приблизно 1000 карбованців золотом за примірник.

Загалом було надруковано 600 примірників (по 200 російською, французькою та німецькою мовами).

 

Російський варіант набирали спеціально відлитим для цього видання шрифтом (за основу взяли шрифти Остромирова Євангелія).

 

Видання було не для продажу. Всі його примірники було пронумеровано і підписано, із вказівкою прізвища людини, котрій він призначався.

Весь наклад призначався "коронованим персонам, відомим ученим і визначним бібліотекам". Більшість примірників опинилась за кордоном - у королів Італії, Швеції,  Румунії, Іспанії, турецького султана, Бухарського еміра, Австрійського імператора тощо.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.